Оточення Дональда Трампа ігнорує перевірені міжнародною практикою підходи до мирного врегулювання конфліктів, демонструючи замість цього лише квапливість і прагнення до контролю над українськими природними ресурсами.
Погрози з боку Сполучених Штатів вийти з діалогу щодо припинення війни лише підштовхують кремлівського лідера Володимира Путіна до подальшого ведення бойових дій.
Як зазначає Вільям Гейг у своїй аналітичній публікації для The Times, риторика Трампа і держсекретаря Марко Рубіо, які стверджують, що «втомилися» від українського питання, суперечить усім відомим прикладам успішного завершення мирних переговорів.
«Мир не встановлюється за графіком чи передвиборчими лозунгами. Це не чергова публікація в соцмережах», – наголосив автор.
У матеріалі згадується приклад Корейської війни, перемовини щодо якої тривали протягом двох років. У липні 1953 року було досягнуто домовленостей, які зберігаються донині. Це стало можливим, зокрема, завдяки присутності американських військ у Південній Кореї, що забезпечило стабільність регіону.
«Для встановлення миру на Корейському півострові потрібні були і витримка, і демонстрація сили — обидва чинники, які нині не пропонуються Україні з боку Вашингтону», – зазначив оглядач.
«Мир — це не товар у супермаркеті. Щоб його досягти, потрібна довіра між сторонами і переконаність, що жодна з них не отримає переваги через продовження бойових дій. Для цього зазвичай необхідні час і зовнішній тиск», – йдеться в аналізі.
Небажання США витрачати ресурси на формування умов для стійкого миру в Україні призводить до втрати важливої історичної можливості. Якби Вашингтон мав достатньо терпіння і політичної волі, конфлікт можна було б завершити.
«Найпотужнішим аргументом стало б суттєве посилення оборонної підтримки України, що змусило б Путіна відмовитися від планів наступу. Після цього необхідно було б виділити час на детальні угоди щодо ліній розмежування, обміну полоненими, припинення вогню, гарантій безпеки і фінансової допомоги. Без цього перемир’я буде нетривким», – зазначає автор.
Однак замість стратегічного підходу нинішні заяви американської адміністрації вказують на бажання досягти угоди за найкоротший термін, не чинивши істотного тиску на Росію, зате з активним інтересом до ресурсів України.
Таким чином, за оцінкою журналістів, команді Трампа бракує розуміння механізмів миротворчої дипломатії, які підтверджені багаторічною міжнародною практикою.
Тим часом сам Трамп вважає, що мир можливий завдяки його особистому контакту з Путіним. Він приймав від нього подарунки, заперечував факти втручання Росії у вибори 2016 року, і перекладав відповідальність за початок війни на Україну.
«Цілком можливо, що він спробує нав’язати угоду, яка завдасть шкоди гідності України. Але все більше зростає ймовірність того, що США просто вийдуть із процесу», – підкреслює Гейг.
Для Європи такий сценарій вкрай небажаний. Великобританія на чолі з прем’єр-міністром Кіром Стармером і Франція під керівництвом Еммануеля Макрона намагаються об’єднати «коаліцію охочих», яка могла б надати військову підтримку Україні і забезпечити реалізацію мирного процесу. Цей шлях дозволить Трампу зрозуміти, що співпраця з союзниками є ключовою.
Однак наразі вимальовується зовсім інший розвиток подій — продовження війни за умов зменшення підтримки з боку США. У такому випадку на європейську оборонну промисловість, бюджети та керівництво ляже більша відповідальність і навантаження.
Очевидним стає необхідність посилення поставок зброї Україні, а також підвищення рівня обороноздатності самої Європи. Хоча окремі кроки вже зроблені, нарощення оборонних бюджетів поки що не відбувається достатньо швидко, щоб ефективно реагувати на кризу, яка стрімко набирає обертів.
Гейг зазначає: незважаючи на складність вибору між внутрішнім переозброєнням і підтримкою України, програш Києва несе куди серйозніші наслідки і ризики для всієї Європи.
При цьому, додає автор, українська оборонна промисловість активно розвивається і перетворюється на одну з найсучасніших у світі, що відкриває нові можливості для європейської співпраці.
«Досвід доводить: мир вимагає витримки і сили. Останні події демонструють, що цих якостей дедалі менше в американській політиці. В умовах скорочення терпіння з боку Трампа, Європа повинна проявити рішучість і посилити свої позиції», – підсумовує оглядач.
Ймовірність виходу США з процесу
Нещодавно Марко Рубіо, займаючи пост держсекретаря, заявив, що питання війни в Україні більше не викликає інтересу у Вашингтона, який, на його думку, має зосередитися на важливіших викликах. Проте що саме він мав на увазі, не уточнив.
Аналогічну думку висловив і Кіт Келлог — спеціальний представник Трампа. Він зазначив, що Сполучені Штати втомилися від тривалого конфлікту, який, за його словами, затягнувся надто надовго.
